Українська мова,
Мова калинова,
Розправила крила золоті свої!
Народна скарбнице, ніжно-світанкова,
Дзвениш над землею і вдень, і вночі.
Українська мово,
З твоїх слів чудових
Виткані поеми, легенди, пісні,
Квітучо-грайлива, мово колискова,
Щебечуть тобою навіть солов'ї.
В любові й коханні,
В трепетнім чеканні
Мелодійно линуть чарівні слова.
І зі сходом сонця, в тихому світанні
Мовиш своїм співом за мир і дива.
Тебе з вуст зривали,
Цькували, топтали,
А ти розквітала й летиш в майбуття,
Чужими піснями тебе підміняли,
Боролась сміливо за вільне життя!
Нескорена, мужня,
Вольова й потужна,
Чарівна панянка в народі живеш,
Найкраща у світі, між рівними рівна,
Віками велично з народом ідеш...
Від Карпат до Дону,
Від неба до долу
В стоголосім хорі могутньо дзвениш,
Літаєш по світу та линеш до дому,
Красу Батьківщині і крила даєш!
Українська мово,
Мово барвінкова,
Омріяна щастям, тобою живу,
Солов'іна мово, мово веселкова,
Обожнюю серцем, Київську княжну!
Автор І.В. Хільченко
Немає коментарів:
Дописати коментар