Шкільний дитячий травматизм має багато
характерних особливостей. Школярі у віці (6 - 17 р.). стають дуже рухливими, необачними, отже
виникають травми, пов’язані в основному з падінням, ударами, тощо. У дітей від
6 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з
відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити
небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних
випадків. Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати дорослих, кумирів,
звершити героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не
вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести
свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над
наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини,
їздять на велосипедах з цирковими елементами, залазять по пожежних драбинах на
дахи високих будинків, на електропотяги тощо. Щоб визначити характер травми та
її наслідки, важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого
організму. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду
і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно
швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток,
відновлюється діяльність органі
Шановні освітяни і всі читачі! Нехай Новий 2016 рік буде здійсненням ваших мрій!
Величезного щастя, миру, достатку, творчих досягнень і вічної любові!
На зимових канікулах! Приєднуйтесь !
Наші Карпати!
На перепочинок!
