четвер, 28 січня 2016 р.

Безпека людини - основа життєдіяльності!

                     Про дитячий травматизм

  Шкільний дитячий травматизм має багато характерних особливостей.   Школярі у віці (6 - 17 р.).   стають дуже рухливими, необачними, отже виникають травми, пов’язані в основному з падінням, ударами, тощо. У дітей від 6 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків. Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати дорослих, кумирів, звершити героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, їздять на велосипедах з цирковими елементами, залазять по пожежних драбинах на дахи високих будинків, на електропотяги тощо. Щоб визначити характер травми та її наслідки, важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму.   М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюється діяльність органі

 




Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, спортивний, вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, нещасний випадок на воді, задушення, отруєння та інші. Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі, у дворі чи в саду та інше. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються.   У школі серед молодших учнів та підлітків ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Школярі рухливі і нестримані, пустують, не виконують простих правил безпеки. Діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на повір’ї, зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах,  лізуть на дерева, драбини, без нагляду дорослих займаються на спортмайданчику тощо. Принципи запобігання травматизму різноманітні, але головним і надійним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей і самостраховка, самозбереження, виконання правил безпеки самих маленьких громадян. Дорослі систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при пересуванні, поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів у приміщенні, подвірї, на спортмайданчиках, у громадських місцях. Разом з тим, педагоги і батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше коли час від часу розповідати про різні нещасні випадки. Допоможуть педагогам і батьками в цьому вдало підібрана література, фільми, телепередачі, пам’ятки, інструктажі тощо. У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють органи дитячого самоврядування.   Лише спільні зусилля батьків, вчителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з дитячим травматизмом. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація навчально-виховного процесу і високо освітня виховна робота. Діти повинні твердо усвідомлювати, що під час навчання і перебування вдома, громадських місцях треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови вчителя, батьків, строго дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.
       Основні види профілактичної роботи і попередження дитячого травматизму відображені у загальних темах: І. Правила дорожнього руху;  ІІ. Правила протипожежної безпеки;   ІІІ. Запобігання отруєнь;   IV. Правила безпеки при користуванні газом;   V. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами;   VI. Правила безпеки на воді (влітку та взимку);   VII. Правила безпеки у користуванні електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму  та інші.


Немає коментарів:

Дописати коментар